/Files/images/73.gif


Заняття розглядають як цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально – пізнавальної діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалення рухових вмінь та навичок, розвивають фізичні якості, дають дітям соціальні знання та прищеплюють потребу в повсякденних заняттях фізкультурою, оптимізують рухову діяльність.


/Files/images/20111205071332852_easyicon_cn_1281.pngПроведення організованого навчання у формі заняття з фізкультури, починається з третього року життя. Тривалість таких занять складають: п'ятнадцять – двадцять хвилин - для дітей раннього віку, двадцять – тридцять хвилин - молодшого та тридцять – сорок хвилин - для дітей старшого віку. Заняття діляться на частини: вступна, підготовча, основна та заключна. Тривалість їх проведення не постійна, вона змінюється залежно від освітніх завдань та умов проведення занять.
Обов’язковими умовами для проведення таких занять є провітрювання приміщень, вологе прибирання зали, завчасна підготовка фізкультурного інвентарю та обладнання. Вони мають бути естетично оформленими, приваблюваними, безпечними у використанні та відповідати віку дітей за розмірами, вагою тощо. Взуття та одяг дітей повинні добиратися з урахуванням пори року та місця проведення занять.

/Files/images/20111205071332852_easyicon_cn_1281.pngЗа показниками освітнього завдання, співвідношення нового і знайомого програмного матеріалу заняття з фізкультури поділяються на:
- мішані (надання нового рухового матеріалу та закріплення раніше набутих навичок; співвідношення нового та знайомого матеріалу складає три до одного або чотири до оного);
- заняття націлені на закріплення та удосконалення рухових вмінь і навичок, тренувальні (проводяться у разі потреби в кінці місяця або кварталу, півріччя для перевірки рівня сформованості рухових умінь та навичок , спеціальних знань, розвитку фізичних якостей).

/Files/images/11.pngЗа методикою проведення і за змістом рухові завдання розрізняють:
- інтегровані, або комплексні, мішані (включають загально розвивальні, стройові вправи, рухливі ігри та інші фізичні вправи; проводяться в комплексі з використанням практичних, словесних, наочних методів і прийомів навчання в залежності від віку дітей);
- сюжетні (як правило, будуються за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі завдання пов’язані одним спільним сюжетом і виконуються цікавими ігровими ситуаціями, імітаціями тощо);
- ігрові (всі завдання розв’язуються тільки з допомогою ігор, в кількості три п’ять: спочатку проводяться одна – дві гри малої та середньої рухливості, потім одна – дві гри великої рухливості, та на закінчення – одна малорухлива гра; ігри добираються таким чином, щоб за руховим змістом вони відповідали всім структурним частинам типового заняття; проводяться для закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);
- домінантні: (ігри, акцентовані для реалізації певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку. Наприклад: заняття на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, на розвиток швидкісно – силових якостей або заняття з використанням певного виду фізкультурного інвентарю та обладнання тощо).

/Files/images/56013898_c9fe5c49f9a6t.jpgФізкультурні заняття проводяться щоденно:
- двічі на тиждень у відведений для цього період часу на майданчику або в фізкультурній залі (в залежності від погоди у весняно - літній час)
- в інші дні проводиться по два заняття з фізичними вправами на свіжому повітрі під час прогулянок (при сприятливій погоді в усі пори року) та один раз на тиждень, для організації елементарного дитячого туризму, проводиться похід за межі ДНЗ ( за відповідних природних умов)
Заняття на свіжому повітрі проводиться вихователем групи або інструктором з фізичної культури з допомогою вихователя. До іх проведення можливо залучати музичного керівника та помічника вихователя. Ці заняття мають таку ж тривалість як і заняття у залі, проте якщо вони проводяться на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ -тривалість можливо дещо збільшити (до п’яти хвилин). Так як ці заняття проводяться у період прогулянок, то їх треба організовувати під кінець заходу, щоб не допустити переохолодження організму після фізичних навантажень; у теплу погоду такі заняття розпочинають через десять п'ятнадцять хвилин після виходу на майданчик, після адаптування організму до нових умов.

Особливу увагу педагогів та медичного персоналу потрібно звернути на забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей . Загальні навантаження визначаються сукупністю фізичних, психічних та емоційних показників дітей під час проведення заняття з фізкультури. Фізичне навантаження – визначається величиною впливу фізичних вправ, які виконуються під час занять на функціональну діяльність усіх органів дитини. Пік таких навантажень повинен припадати в час проведення рухливих ігор в основній частині занять.
/Files/images/anmats-kartinki/0021 (1).gifДля регулювання величини фізичних навантажень до змісту занять можна включати вправи різної складності , змінювати кількість амплітуду та темп. Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні вправ, регулювати час їх проведення та пауз між ними.

Психічні навантаження – це показник впливу фізичних вправ під час занять на психіку дитини (увагу, мислення, пам'ять, уяву, сприймання, волю тощо). Найбільше психічне навантаження повинно припадати на початок основної частини занять, при розучуванні нових чи виконанні найбільш складних за технікою вправ з основних рухів. Регулюванню рівня психічних навантажень, запобіганню перевантажень дитячої пам’яті, мислення уваги та сприймання допомагають раціональне поєднання знайомого та нового матеріалів, зміна або оновлення обстановки середовища, обладнання, атрибутів та інвентарю, активізація пізнавальної та розумової діяльності дітей.

Емоційні навантаження визначають величиною пливу фізичних вправ на емоційний стан дитини. Максимальне емоційне навантаження як правило припадає на рухливі ігри в основній частині занять. Регулювати емоційне навантаження у ході занять допоможуть бадьорий, діловий та при цьому доброзичливий тон педагога, заохочення дітей до вправ, естетично оформлені різноманітні посібники, музичний супровід певної частини заняття, улюблені ігри та вправи дітей.

Оптимальне поєднання всіх навантажень дозволяє забезпечити високу працездатність дитячого організму і не викликає його перевтоми. За помірної втоми активізуються відновлювальні процеси в організмі, пожвавлюється темп та поліпшуються показники фізичного розвитку.
Вихователі мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на загальні навантаження: колір обличчя, шкіри, спітнілість чола, щік, спини, спосіб і ритмічність дихання ( через рот або ніс, наявність задишки), стан постанови, якість виконання вправ,дисципліна, рівень інтересу та уваги дитини, млявість чи надмірна рухливість. При появі ознак перевтоми або передвчасної втоми слід негайно вжити заходів щодо їх запобігання ( внести зміни у зміст, методику проведення заняття з фізкультури, дозування вправ, додати паузи для відпочинку тощо. Основний показник реакції організму на навантаження це частота пульсу. Проводячи заміри у дітей слід враховувати динаміку зміни його частоти: упродовж основної частини вона зростає на десять п'ятнадцять відсотків, підготовчої частини – на двадцять – двадцять п’ять відсотків, а під кінець основної - зростає на шістдесят – вісімдесят відсотків. Потім знижується і повертається до норми по закінченню заключної частині занять.

З регулюванням навантажень пов’язані загальна та моторна щільність фізичних занять. Загальна щільність заняття – це є відношення педагогічно – виправданого відрізку часу до часу всього заняття. Педагогічно – виправданим часом називається час, відведений вихователем для пояснення та показу дій, зауважень, заохочень, оцінки та допоміжні дії: ( шикування дітей, роздача та збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання дітьми вправ тощо. Час витрачений на розмови з колегами, недоцільне повчання та пояснення, довготривалі бесіди, різноманітний аналіз дій і поведінки дітей, надмірне очікування вихованцями своєї черги в період виконання вправ, підготовці місця занятть, обладнання й інвентарю є педагогічно недоцільним і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому слід звернути увагу на моменти правильної організації та проведення занять, ретельно продумувати, щоб час занять був якомога педагогічно - виправданим, а загальна щільність наближалася до 100 відсотків.
/Files/images/175302.jpgМоторна щільність розглядається як відношення певного відрізку часу, проведеному дітьми у русі, до загальної тривалості заняття. Визначається методом індивідуального хронометражу, має такі вікові норми: для дітей четвертого року життя – п’ятдесят п’ять – шістдесят п’ять відсотків, п’ятого року життя – шістдесят – сімдесят відсотків, шостого року життя – шістдесят п’ять – сімдесят п’ять відсотків, для сьомого року – сімдесят – вісімдесят відсотків. Показники можуть коливатися в означених межах та залежать від ряду чинників: типу занять, складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня загальної підготовки та організованості дітей та ін.. Існують різні шляхи для регулювання моторної щільності занять:
- правильний вибір способу організації дітей для виконання вправ та доцільне поєднання способів організації дітей для виконання рухів впродовж заняття;
- поєднання вправ основних рухів в комплекси;
- заповнення пауз в час очікування вихованцями своєї черги, або при зміні обладнання простими руховими вправами, які не потребують контролю вихователя;
розміщення і максимальне використання на заняттях великого і дрібного обладнання;
- забезпечення кількості інвентарю та посібників, використання універсального обладнання для одночасного виконання дітьми різних рухів;
- педагогічно – виправдане застосування словесних і наочних прийомів;
- музикальний супровід при виконанні рухів;

Як же правильно провести заняття з фізкультури на свіжому повітрі

/Files/images/175300.jpg Заняття за межами приміщення дитячого садочку – завжди викликає у дітей велике задоволення, адже вони дають можливість вийти зі стін приміщень на широкий простір, де так багато нового, а ще й незвіданого. Крім того такі заняття мають значний здоров’язбережувальний ефект. А заняття які організовані правильно на свіжому повітрі забезпечують високу моторну щільність дітей (80 – 90%).

Організація фізкультури на свіжому повітрі, як правило, залежить від пори року, погоди, вікових та індивідуальних особливостей дітей тощо.

У теплу пору заняття з фізкультури проводиться через 15 – 20 хвилин після початку прогуляки (рухова активність повинна починатися після адаптації організму до наявних погодних умов). У холодний період такі заняття доцільно проволити наприкінці прогулянки , щоб по закінченні діти швидко зайшли в приміщення.

/Files/images/8_2.jpg Не сприятливі погодні умови можуть негативно впливати на працездатність і загальний стан дітей, тому в спекотну погоду не треба пропонувати дітям виконання складних рухів, бажано зменшувати кількість пробіжок. За умов високої вологості повітря потрібно добирати вправи, стимулюючі активність дітей. Як що надворі похмуро і хмарно, краще проводити сюжетні ігри та вправи, які викликають емоційний підйом дітей.

Структура заняття з фізкультури на свіжому повітрі.

І Підготовча частина:

Мета: активізувати увагу дітей, забезпечити фізіологічну та психологічну підготовку дитячого організму до виконання основних фізичних навантажень, розвитку швидкості реакції, формувати і закріпити навички різних видів ходьби та бігу.

Вправи підготовчої частини:

- Шикування в шеренгу (в холодну погоду не проводити)

- Різні види ходьби у поєднання з 3 – 6 дихальними вправами.

- Повільний біг (2 – 4 хвилини).

- Ходьба поєднана з вправами відновлюючими дихання.

- Перешиковування для виконання загально розвиваючих вправ (5 – 7 впр.)

- Перешиковування в колону.

- Біг у середньому темпі ( 2хв.).

- Ходьба поєднана з вправами на відновлюючими дихання.

/Files/images/172063f557b416018067b46e3d894beb.gifІІ Основна частина

Мета: навчання з подальшим вдосконаленням основних рухів, та розвиток фізичних характеристик дітей.

Вправи основної частини:

- Виконання одного із основних рухів (новий або складний за фізичним навантаженням чи координацією).

- Біг у середньому темпі (2 хвилини-.)

- Виконання різних, відомих дітям основних рухів ( 2– 3 рухи).

- Біг повільним темпом (2 – 3 хвилини)

- Гра з великою рухливістю (естафета)

ІІІ Заключна частина

Мета: забезпечити поступовий перехід дітей від збудженого стану до спокійного.

Вправи заключної частини:

- Повільний біг (1 – 1,5 хвилини).

- Ходьба.

- Виконання кількох вправ дихання

Заняття на майданчику повинно проводитися рухливими іграми з різноманітними основними рухами (заняття ігрового типу)

/Files/images/20111205071332852_easyicon_cn_1281.png Памятаймо! Заняття з фізкультури на свіжому повітрі має тренувальний та оздоровчий ефект тільки за умов дотримування вимог: планування фізичних вправ, врахування кліматичних умов та пори року, використання фізкультурного обладнання, дотримування вимог до взуття та одягу.

Робота ДНЗ в цілому спрямовується на підтримку, збереження і розвиток здорового способу життя дітей, правильної його мотивації . З огляду на це, дітей ознайомлюють з поняттям про гігієну діяльності, гігієну тіла, зовнішності, основні органи, а також про статеву індетифікацію та розвиток організму. При цьому треба дотримуватися принципів послідовності, систематизації та індивідуального підходу. Ця важлива робота проводиться в процесі всього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. І як показує досвід, заняття з фізкультури займає важливе місце у всьому виховному процесі дитячого закладу.

/Files/images/73.gif

Кiлькiсть переглядiв: 1479

Коментарi

  • Лена

    2018-01-07 19:03:00

    Спасибо огромное...