• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Поради батькам

/Files/images/papka4/pr/7354.gif

/Files/images/papka4/Дорогі мами й тата.gif

/Files/images/Karandashi1.gif

/Files/images/vesna/991679539.gif

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

До того, як віддавати свою дитину в дитсадок, навчіть її:

/Files/images/218325.gif- самостійно їсти і користуватися серветкою,
- з незначною допомогою мити руки ї витирати їх,
- проситися в туалет,
- користуватися носовичком,
- самостійно знімати і одягати колготи, шкарпетки, шапку, черевики,
- акуратно складати свій одяг,
- бережно ставитися до речей,
- складати іграшки.
Також навчіть дитину розрізняти і правильно показувати іграшки, меблі, одяг, посуд, частини власного тіла. Вчіть дитину розмовляти неквапливо і зрозуміло.
Ці вміння допоможуть дитині легше і швидше адаптуватися до дитячого садка.

Що потрібно мати дитині?

Носові хусточки.
Купуйте їх з запасом, бо губитимуться вони часто. Або запасіться паперовими серветками.
Тапочки.
Тапочки повинні бути з задником і щільно облягати ступню. Не допускається взуття "на виріст", яке велике на дитину, взуття без задника.
Піжама.
Піжама має бути з натуральних тканин, вільного крою. Для сну мають бути окремі легкі шкарпетки. І не забувайте щотижня забирати піжаму додому на прання.
Змінний одяг.
У дитини в шафці завжди повинен бути змінний одяг. Обов'язково мають бути колготи, кофтина, комплект спідньої білизни (для найменших - кілька комплектів).
Одяг на щодень.
Для садочка найбільше підходить одяг зі знімним "верхом", щоб можна було роздягнути дитину, коли їй буде жарко. Легка сорочка і більш тепла кофтина ідеальні для хлопчика. Для дівчаток так само гольфик і кофтина, а от замість спідниці, яка буде крутитися і з якої буде вилазити блузка, краще одягти сарафан - це найзручніший для дівчаток одяг. Для літа дівчаткам, знову ж таки, найкраще одягти сарафанчик, а хлопчикам - шортики й маєчку. Панамка, кепка або хустинка влітку обов'язкові.
Святкове вбрання.
Тепер про одяг для свят. Обовязково в гардеробі дитини має бути білий гольфик і білі колготки (як для дівчинки, так і для хлопчика) і, звісно, чорний костюм для хлопчика і нарядна сукня для дівчинки. Цей одяг буде в нагоді і на свято, і на відкрите заняття, і для фотографування. Не поспішайте шити одяг для костюмованих свят - запитайте вихователя, яку роль гратиме дитина, порадьтеся, яким має бути її костюм.
Старайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя.
Якщо треба щось принести для костюма на ранок чи інше свято, зробіть це. Дитина не повинна почуватися гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

/Files/images/vesna/51379304.jpg

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

/Files/images/0_5f69e_5b73183f_l.gif

/Files/images/1б.jpg

/Files/images/2б.jpg

/Files/images/3.jpg

/Files/images/nova/ludi_330.gif

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/img2.jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (1).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (2).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (3).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (4).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (10).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (1) (1).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (2) (1).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (3) (1).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (4) (1).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (5).jpg

/Files/images/obraztsi_izobrajeniy/getImage (6).jpg

/Files/images/papka4/getImage (7).jpg

/Files/images/papka4/getImage (8).jpg

/Files/images/papka4/getImage (9).jpg

/Files/images/papka4/0_7d47a_7ae50c7d_xl.gif

/Files/images/kadri/16.gif

/Files/images/papka4/Дети1 копия.jpg

/Files/images/papka4/Дети2.jpg

/Files/images/papka4/Дети3.jpg

/Files/images/papka4/Дети4.jpg

/Files/images/papka4/Дети5.jpg

/Files/images/papka4/Дети6.jpg

/Files/images/papka4/Дети7.jpg

/Files/images/papka4/Дети8.jpg

/Files/images/papka4/Дети9.jpg

/Files/images/papka4/Дети10.jpg

/Files/images/422404253.gif

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

/Files/images/moya_stornka/prava_dutunu.jpg

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

/Files/images/moya_stornka/img14.jpg

/Files/images/moya_stornka/novyy_risunok_12_.jpg

/Files/images/5c927e209eee (1).gif

Роль сім'ї у формуванні особистості дитини в дошкільному віці

Здавна триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості :сім’я чи суспільне виховання (дитячий садок,школа, інші освітні установи).
Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань, яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім’я є істиним органом виховання”.
Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не сприймає зауважень,умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки, перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів тато».Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь сім’я. Дитина бачить приклад,поведінку батьків, їх взаємовідносини, елементи трудового співробітництва,будує свою поведінку на основі наслідування відповідно до своєї статі.
Батьки – головні природні вихователі дитини.Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини,а родина – провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ і надають йому емоційного забарвлення.
Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе, виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку, виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.
Глибокий, постійний контакт з дитиною –необхідна умова виховання у будь-якому віці.
Вираз «діти – дзеркало сім’ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини на сукупність духовних і моральних цінностей,які культивує її сім’я. В кожній родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в одній на високий щабель поставлені доброта,милосердя, гуманність, в інших – навпаки, панує культ жорстокості.
У сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються основи національної свідомості, і відбувається становлення особистості загалом.Ще В. О. Сухомлинський відзначав, що «… сім’я – це повноводна річка, водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші грані людини -громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості.Макаренко, звертаючись до батьків, наголошував: «Ваша власна поведінка –найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя».
Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя. Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні цінності. Батьки живутьсуєтно,поспіхом, вонипереобтяженібуденними справами. Затьмарені економічними проблемами вони зовсім забули про дітей.
Хвилинку, дорослі зупиніться, не пропускайте години батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові отримаєте будучи на пенсії .

/Files/images/dti/87796185_3b4d4ad54ce7.gif

Розумна батьківська любов
1. Розумна батьківська любов повинна базуватися на взаємній довірі. Ні син, ні доня з
ранньогодитинства не повинні таїти від батьків найменші порухи своєї душі, щоб саме
до батьків бігли діти зі своїми радощами, горем, невдачами, із визнанням своєї провини, за порадою, співчуттям, втіхою.

2. Не намагайтесь і не прагніть задовольнити всі, навіть найменші забаганки і бажання дитини, бути у неї на "побігеньках". Це здебільшого викликає таку хворобу, як "нарцисизм", самозакоханість, егоїзм що у перспективі може негативно позначитися на стосунках з рідними людьми.

3. Не відштовхуйте дитину надмірною суворістю, не викликайте страху від спілкування з вами, це може стати однією з причин скрутності, відчуження і створити у майбутньому прірву між батьками і дітьми.


4. Ніколи не виявляйте байдужості до справ дитини.

/Files/images/moya_stornka/2 (1).jpg

/Files/images/moya_stornka/969954742.gif

Кiлькiсть переглядiв: 181

Коментарi