/Files/images/anmatsya/deti-83.gif

/Files/images/dividers_60.gif

Зарахування до дошкільного навчального закладу

/Files/images/papka4/2 (2).jpg

/Files/images/nove/b905d06e00bed6258290ca0da7a84508 (1).gif


Для зарахування дитини в дошкільний навчальний заклад необхідно надати:
• заяву батьків або осіб, які їх замінюють;
• медичну довідку про стан здоров’я дитини;
• довідку дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;
• свідоцтво про народження дитини.
Що потрібно зробити батькам перед надходженням в наш садок?
Батьки повинні заповнити всі необхідні анкети, внести повністю всю необхідну інформацію про особливості хачування і життєдіяльності дитини, особливості характеру, і т.д. для ознайомлення вихователя з інформацією перед тим, як дитина потрапить у групу.
Також батькам необхідно ознайомитися з «Пам’яткою для батьків», познайомитися з майбутнім вихователем і отримати консультацію про особливості адаптаційного періоду. До початку занять батькам разом з дитиною необхідно призначити зустріч і відвідати психолога.
За дитиною зберігається місце у дошкільному закладі в разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).
Відрахування дітей із дошкільного закладу може здійснюватись:
• за бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють;
• на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування в дошкільному навчальному закладі цього типу;
• у разі відсутності дитини без поважних причин більше 2-х місяців;
• у разі несплати за харчування дитини після встановленого терміну впродовж 2-х місяців.
Термін письмового повідомлення батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини – не менше як за 10 календарних днів.
Як сплачується харчування дитини?
Сплата вноситься в банк по квитанції до 10 числа за місяць на перед.
Перерахунок оплаченої квитанції з причин хвороби або відсутності дитини здійснюється в наступному місяці.
Батьки надають сплачену квитанцію вихователю.

/Files/04.gif

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ


1. Загальні положення


1.1. Батьки або особи, які їх замінюють (далі — батьки), є учасниками освітнього процесу в комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) «Калинка» Ржищівської міської ради». Батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, за збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.


2. Права батьків

2.1. Батьки мають право:
• обирати і бути обраними до органів самоврядування дошкільного навчального закладу;
• звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей;
• брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази навчального закладу;
• відмовлятися від запропонованих додаткових освітніх послуг; • захищати законні інтереси своїх дітей;
• інші права, що не суперечать законодавству України.
3. Обов’язки батьків
3.1. Батьки зобов’язані:
• виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;
• постійно дбати про фізичне здоров’я дитини, її психічний стан, створювати належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;
• поважати гідність дитини;
• виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної і рідної мови, народних традицій та звичаїв;
• своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в навчальному закладі;
• своєчасно повідомляти навчальний заклад про можливість відсутності або хвороби дитини;
• стежити за станом здоров’я дитини.

Рекомендації батькам з підготовки дитини до дитячого садка

/Files/images/anmashki/466825.gif

· Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

· Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

· Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

· Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

· Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним, і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

· Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме.

· Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками.

· Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.

· Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка

· У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.

/Files/images/107.gif

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

· Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

· Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас і про те, як сильно ви його любите.

· Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

· Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

· Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

/Files/images/ludi-39.gif

Навіщо прощатися?

Напевно, багато дорослих переживали величезну спокусу взагалі уникати прощань: дитина відвернулася, а ти на пальчиках і - в двері. Звичайно, після таких розставань на душі кішки скребуть і хочеться повернутися подивитися, як він там (що, звичайно, не покращує настрій на роботі), зате сліз не було (або, принаймні, при тобі не було).

Такий спосіб будувати відносини з дитиною зовсім не добрий ні для малюка, ні для батьків.

Ось чотири причини того, чому тікати не прощаючись погано для дитини:

1. дитина бачить, що батьки бояться прощань, і робить висновок, що розставання - це щось дуже страшне, тому вона сильніше намагається утримувати біля себе звичні й улюблені речі, дуже багато сил витрачає на контроль того, що у неї є, і її не вистачає сил на нові знайомства; вона може цуратися нового або бути агресивною в нових контактах;

2. дитина переживає, що батьки вважають її занадто слабкою особистістю для того, щоб справлятися з серйозними почуттями; вона може змиритися з тим, що вона"слабенька" і "ранима", вести себе вередливо і наслідувати маленьких, а може почати активно доводити, яка вона сильна і самостійна через агресивну поведінку з тими, з ким вона залишається без батьків. І те, і інше, на жаль, - помилкове обличчя маленької людини, а яка вона насправді - їй ще належить зрозуміти;

3. дитина ревнує батьків до їхніх справ (до роботи, друзів, магазинів та перукарень); її здається, що якщо батьки таємно тікають від неї кудись, значить, вони люблять щось там більше, ніж її тут; їй важко буде навчитися поважати роботу батьків через ці ревнощі;

4. дитина відчуває себе неповноцінним членом сім'ї: її обманюють, з її почуттями не рахуються.

А ось чотири причини того, чому тікати не прощаючись погано для батьків:

1. дитина, яка побоюється нових контактів, буде сильніше і сильніше прив'язувати до себе маму, не дозволяючи їй відходити від себе (іноді ні на крок);

2. дитина, яка з допомогою агресії доводить, що він достатньо великий і сильний, щоб з ним говорили серйозно, завдає багато клопоту, сварки мамам і татам з бабусями, нянями і вихователями;

3. дитина, яка ревнує батьків до роботи і інших справ, змушує їх ділити життя на "сім'ю" і "роботу" і відчувати почуття провини;

4. дитина, яка помітить, що його обманюють, може почати маніпулювати і завжди знайде спосіб змусити батьків переживати, нервувати і спізнюватися на свої важливі зустрічі: сльозами, скаргами, поганим сном, апетитом і поведінкою.

Можливо, хтось скаже: ну це вже ви занадто! Невже всі ці проблеми можуть обрушитися на батьків через таку дрібницю! Подумаєш, не попрощався з однорічним Шкет!

А ось для дитини вміння прощатися і відпускати - зовсім не дрібниця, а важливий аспект істинно людських відносин. Може бути, перший в його житті досвід стосунків у соціумі, де ти - важливий, але ти - не один.

/Files/514079169.gif

Як краще прощатися

Спробуємо знайти рецепт доброго та корисного для дитини прощання. Для цього згадаємо, що ми знаємо про бажаннях малюка, і вирішимо, чого хоче дорослий.

Отже, дитина хоче:

  • знати, куди йде мама;
  • знати, коли вона прийде;
  • бути впевненим, що з ним нічого не трапиться;
  • бути впевненим, що з нею нічого не станеться;
  • бути впевненим, що вона отримує задоволення від того, що робить, і їй там не гірше (хоча і не краще), ніж тут.

У той же час дорослий хоче:

  • забезпечити безпеку дитини;
  • не спізнитися туди, куди йде;
  • залишити дитину в досить хорошому настрої;
  • повернувшись, побачити радість зустрічі в очах свого малюка.

Постараємося поєднати ці побажання в одній стратегії.

Щоб не спізнюватися і мати можливість попрощатися з дитиною, зберіться на 5-10 хвилин раніше (більше не треба, щоб не перетворювати прощання в самостійну подію дня).

Скажіть чесно дитині, куди і навіщо ви йдете (тільки дуже просто, наприклад: "Я йду в перукарню стригти волосся", або "Я йду на роботу друкувати на комп'ютері", або "Я йду до тітки Олені пити чай"). Не бійтеся, що дитина не зрозуміє слів: спокійна, відкрита інтонація підкаже йому, що те місце, куди йде мама, досить гарна, і справа, яку вона буде робити, - корисне і приємне.

Скажіть точно малюкові, коли ви повернетеся. Для цього не потрібно говорити час за годинником

/Files/images/kadri/859701eqv0otpyyl.gif/Files/btterfly033.gif

Кiлькiсть переглядiв: 290

Коментарi